|
|
Співфінансується програмою Європейського Союзу Еразмус+
|
| AT | BG | HR | GR | IT | LV | EU | УкраїнаНаціональна екосистема підприємництва та жінки-підприємниці Вимірювання впливу – Результати онлайн-опитування експертів з цифровізації Висновки з роботи локальних круглих столів із зацікавленими сторонами Національна екосистема підприємництва та жінки-підприємниціЗагальний оглядЗа даними Державної служби статистики у січні-грудні 2021 року рівень зайнятості серед жінок в Україні становив 42,9%, а серед чоловіків – 56,9%. У четвертому кварталі 2021 року середня заробітна плата жінок в Україні становила 81,6% від заробітної плати чоловіків[1]. Індекс гендерної нерівності для України у 2021 році склав 0,2 (49 місце серед 191 країни світу), частка місць у парламенті (%, що належить жінкам) у тому ж році досягла 20,8%[2]. Частка жінок серед керівників юридичних осіб у 2020 році становила 30,45%[3]. За даними на 1 січня 2021 року в Україні налічувалося 863455 фізичних осіб-підприємниць-жінок, що становить 46,6% від загальної кількості фізичних осіб-підприємців в країні. За останні роки частка жінок-фізичних осіб-підприємниць в Україні збільшилася. Для порівняння, за даними на 1 січня 2016 року кількість жінок-фізичних осіб-підприємниць в Україні становила 44,8%[4]. Державна підтримка жіночого підприємництва в УкраїніГендерна державна політика, тобто державна політика забезпечення рівних прав та можливостей - система дій на державному рівні, спрямованих на встановлення справжньої рівності жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства в Україні реалізується з 01.01.2006 р. - з моменту набуття чинності Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".[5] Законодавство постійно оновлюється. Приклади сприяння розвитку жіночого підприємництва в УкраїніУ Харкові діє Центр розвитку малого та середнього бізнесу. Тут жінки можуть пройти навчання, отримати консультації щодо започаткування або розвитку власної справи, стати учасницею жіночої бізнес-мережі. Центр надає послуги всім жінкам - незалежно від того, відкриваєте ви компанію або хочете її розширити[6]. Сприяння ґендерній рівності та розширенню прав і можливостей жінок в Україні здійснює ПРООН - Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй, що спеціалізується на питаннях розвитку[7]. Консультації з питань організації бізнесу у східних регіонах України надає програма ПРООН в рамках проєкту ЄС "Підтримка Східної України". В рамках проєкту надаються послуги з розвитку бізнесу та проводяться курси підвищення кваліфікації. Програма «Мери за економічне зростання» разом із місцевими органами влади розвиває економіку регіонів та створює робочі місця. В Україні в цій програмі беруть участь десятки місцевих адміністрацій. Причому в шести з них уже запущено пілотні проєкти. В Славутичі та в громаді Глибока з’явиться інфраструктура, яка буде підтримувати місцеві компанії та приватних підприємців. Мета проєктів у Баранівці та в Долині – допомогти в розвитку аграрним підприємствам. У громадах Северинівки та Нового Міста особлива увага приділяється розвитку туризму. У рамках ініціативи "EU4Business" у всіх регіонах України було організовано мережу з 15-ти Центрів інформаційної підтримки бізнесу. В центрах можна отримати безкоштовну консультацію, взяти участь у тренінгу або воркшопі. Детальнішу інформацію можна знайти на сайті www.bisc.org.ua. Там також можна знайти повний перелік центрів підтримки бізнесу та їх контакти. В Україні створюються професійні спільноти, де жінки знаходять підтримку[8] Існуючи професійні жіночі асоціації: Ř Women Who Code Kyiv — локальна платформа міжнародної ініціативи для жінок-програмісток. Платформа покликана об’єднати жінок-програмісток та заохотити їх до навчання і обміну досвідом. Ř WTECH — закритий клуб для жінок-керівниць в IT, інвестиціях і венчурному бізнесі. Клуб має правити за платформу для амбітних жінок, де вони знаходитимуть ділових партнерів та інвесторів. Ř ЮрФем — асоціація жінок-юристок України. Організація існує для того, щоб відзначати успіхи жінок у юридичній професії та вирішувати проблеми, з якими юристки досі зіштовхуються. Ř Жіночий енергетичний клуб України — незалежна професійна асоціація жінок, які працюють у сфері енергетики в Україні. Вони прагнуть створити платформу для комунікації і обміну досвідом між жінками, котрі працюють у цій сфері. Ř Українська асоціація представниць правоохоронних органів — організація, до якої можуть долучитися і жінки, і чоловіки з метою впровадження гендерно-чутливої політики в правоохоронних органах. Ř ГО «Ділові українські жінки» — організація, яка об’єднує ділових жінок і має на меті сприяти духовному й економічному розвитку України, допомагати жінкам розкривати творчий потенціал, а також підтримувати дітей і молодь. Проєкти підтримки жіночого підприємництваDigital Women 2020 — проєкт підтримки жіночого підприємництва під гаслом «Діджиталізуємо жіночі бізнеси по всьому світу», спрямований на те, щоб сприяти жінкам-підприємницям у трьох аспектах:
Програма «Жінки в бізнесі» від ЄБРР. Програма ЄБРР, яка триватиме до 2022 року, працює з малими й середніми підприємствами, що їх очолюють жінки, і допомагає їм досягти успіху. Для цього програма надає доступ до фінансування, консультує з питань ведення бізнесу, проводить програми навчання й наставництва. Центр розвитку малого та середнього бізнесу Центру гендерної культури. Центр працює як із жінками, котрі вже мають досвід підприємницької діяльності і прагнуть покращити свої навички, так і з тими, хто тільки має намір почати підприємницьку діяльність. Центр пропонує семінари, тренінги, бізнес-консультації, навчальні візити. За оновленнями можна стежити на сторінці партнерського ГО «Сучасна жінка». Підтримка підприємництва під час війниЗ 1 липня 2022 року в Україні стартували шість проєктів урядової програми "єРобота". Проєкти передбачають гранти на розвиток підприємництва та навчання у сфері інформаційних технологій. Станом на 29 серпня 2022 року в програмі вже 906 переможців. Серед переможців - 884 проєкти за напрямом "Власна справа", 15 проєктів зі створення садів та теплиць, а також 7 проєктів, спрямованих на створення переробних підприємств[9]. За час дії воєнного стану за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%" надано 11 739 пільгових кредитів на суму 43,45 млрд грн[10]. Мета програми: спростити доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування.[1] State Statistics Service of Ukraine https://ukrstat.gov.ua [2] https://hdr.undp.org/data-center/documentation-and-downloads [3] Women and Men in Leadership Positions in Ukraine: 2017-2020. UNDP. 2021. [4] Foponomika. URL: https://opendatabot.ua/open/foponomics 26.01.2021 [5] https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/ democratic governance / gender-audit-for-NGOs-handbook.html [8] https://genderindetail.org.ua/community/organizations/profesiyni-zhinochi-asotsiatsii-ta-pidtrimka-zhinochogo-pidpriemnitstva-1341361.html [9] https://www.facebook.com/mineconomdev/posts/431717025656265 Back to TopВимірювання впливу – Результати онлайн-опитування експертів з цифровізації
1. На вашу думку, чи буде впровадження такого навчання в цифровій сфері на основі розробленого навчального плану ефективним для жінок у розвитку нових навичок цифровізації та розширенні свого бізнесу? П’ять експертів відповіли «Так», один із них додав: «Звичайно, адже сьогодні будь-який напрямок бізнесу вимагає певних навичок і знань цифровізації». 2. Наскільки важливим, на вашу думку, є такий тренінг з діджиталізації, розроблений спеціально для жінок-підприємниць? Один експерт відповів «Не знаю», один — «Важливо», один — «Дуже важливо», два — «Надзвичайно важливо». Один із них додав: «Цифровізація бізнесу не лише дає можливість оптимізувати процеси компанії. На сьогоднішній день це найважливіша передумова для пошуку клієнтів і побудови мережі продажу товарів або послуг. Тому таке навчання є надзвичайно важливим». 3. Чи брали ви участь, як стажер, у такому тренінгу, присвяченому підтримці конкретного бізнесу, яким керують жінки? П’ять експертів відповіли «ніколи», один із них додав «на жаль». 4. Чи пропонували ви, як тренер/експерт із цифрових технологій, тренінг із цифровізації, спеціально розроблений для жінок-підприємниць? Три експерти відповіли «Один раз», два відповіли «Більш ніж один раз». 5. Виходячи з вашого попереднього досвіду, з точки зору скорочення часу, пов’язаного з певними бізнес-завданнями, якими темпами, на вашу думку, впровадження цифрових технологій і впровадження цифрових інструментів принесе користь жіночому бізнесу в щорічній перспективі? Один експерт відповів 1% -25%, один - 26% -50%, три - 51% -75%. 6. Виходячи з вашого попереднього досвіду щодо скорочення витрат якими темпами, на вашу думку, запровадження цифрових технологій і впровадження цифрових інструментів принесе користь жіночому бізнесу в щорічній перспективі? Один експерт відповів 1%-25%, три відповіли 26%-50%, один відповів 76%-100%. 7. Виходячи з вашого попереднього досвіду, з точки зору збільшення доходів, якими темпами, на вашу думку, запровадження цифрових технологій і впровадження цифрових інструментів принесе користь жіночому бізнесу в щорічній перспективі? Чотири експерти відповіли 26%-50%, один відповів 51%-75%. 8. Наскільки, виходячи з вашого досвіду, інвестиції, які жінки повинні будуть зробити для участі в такому навчанні та придбання цифрового обладнання та інструментів, які знадобляться їм для їхнього бізнесу, є прибутковими з точки зору вигоди, яку вони отримають у грошовому вигляді завдяки цифровізації бізнес-завдань? На це питання відповіли четверо експертів: «Цифровізація бізнес-завдань буде вигідною за рахунок скорочення часу виконання різних завдань, таких як обробка інформації, замовлення, і, відповідно, це призведе до збільшення клієнтської бази та доходу». «Це дуже залежить від бізнесу, регіону, готовності клієнтської бази. Бізнес може не витримати різкого переходу або вікова категорія клієнтів не сприйме інновації». «Такі інвестиції будуть досить вигідними з точки зору винагороди за умови, що знання і навички, отримані в результаті навчання, будуть застосовані в необхідному напрямку на практиці». «Я вважаю, що певне цифрове обладнання та програмне забезпечення є важливими для розвитку бізнесу в сучасному світі. Починаючи з того, що клієнти вашого бізнесу повинні мати можливість оплачувати послуги через онлайн-банкінг і закінчуючи необхідністю рекламувати власні послуги. Навіть уявити не можу, як довго бізнес може прожити без таких інструментів».
Back to TopВисновки з роботи локальних круглих столів із зацікавленими сторонами20 січня 2022 року в НТУ "ХПІ" відбувся круглий стіл, присвячений презентації та обговоренню шляхів реалізації навчальної програми "DIGI Women - ToolKit for Trainers", спрямованої на підготовку бізнес-тренерів, які навчатимуть жінок-підприємниць малого бізнесу впроваджувати цифрові технології. Програма створена в рамках проєкту "DIGI-WOMEN, інструменти цифрового підприємництва та підтримка жінок-підприємниць" програми Європейського Союзу Еразмус+. Координатор проєкту - Університет національного та світового господарства, Болгарія. Співвиконавці проєкту: «Консуленца Диреционале ди Паоло Зарамелла», Італія; Грецька асоціація жінок-підприємців – SEGE, Греція; CEBSR - Експерти з питань кластерів регіону Балтійського моря, Латвія; ЦЕПОР – Центр політики розвитку МСП та підприємництва, Хорватія; «бит менеджмент Бератунг» ГесмбХ, Австрія; Університет національного та світового господарства, Болгарія – координатор проєкту. Відкрив захід проректор з науково-педагогічної роботи, доктор технічних наук, професор Геннадій Хрипунов. У презентації програми професор Ігор Кононенко показав, що в результаті спільної роботи були знайдені IT-технології, які дозволяють донести інформацію про продукцію компаній до багатьох споживачів, збільшити кількість клієнтів, доходи компанії, збільшити робочу силу. ефективність. І все це можна реалізувати в малому бізнесі. Навчальна програма складається з 4 обов’язкових модулів, 4 модулів за вибором, які можна вибрати з переліку з 10 тематичних модулів та 3 модулів розвитку педагогічних навичок. У результаті активного обговорення учасники круглого столу запропонували низку напрямів реалізації програми в Харківській області. 1. Учасники круглого столу підтримали навчальну програму та запропонували її розповсюдити серед підприємців на сайтах різних фондів та спілок. 2. Петро Лашин, директор Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації, запропонував адаптувати навчальну програму для територіальних громад з метою запобігання міграції працездатного населення. 3. Він також запропонував у навчальній програмі врахувати аспекти державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» для підтримки малого та середнього бізнесу на карантині. 4. Моісеєнко Вікторія – начальник відділу розвитку цифрових навичок Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради звернула увагу на актуальність цієї програми та запропонувала інформаційну підтримку для поширення цієї програми в Харкові. 5. Учасники круглого столу запропонували створити кластер або клуб тренерів, які навчатимуть підприємців розвитку бізнесу. 6. Учасники круглого столу запропонували створити сертифікати для експертів та жінок-підприємниць, які навчалися за програмою. 7. Віце-президент Спілки підприємців Харківської області Вадим Кубіца підтримав програму навчання та запропонував адаптувати програму для підприємців середнього та великого бізнесу. 8. Учасники круглого столу запропонували доповнити програму правовими аспектами законодавства України. У заході взяли участь: директор Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації Петро Лашин, головний спеціаліст відділу розвитку підприємництва Департаменту підприємництва та регуляторної політики Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку облдержадміністрації Харківської міської ради Ксенія Спірідонова, начальник відділу розвитку цифрових навичок Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради Вікторія Моісеєнко, завідувач сектору по роботі з партнерами Департаменту цифрової трансформації Харківської міської ради Марина Головінова, директор Харківського обласного фонду підтримки підприємництва Григорій Панаєтов, віце-президент Спілки підприємців Харківської області Вадим Кубіца, директор консалтингової компанії «Міжбізнес форум» Ірина Давидова, професор кафедри банківських та фінансових послуг ХНЕУ ім. С. Кузнеця Наталія Внукова. , професор кафедри програмної інженерії та інтелектуальних технологій управління НТУ «ХПІ», виконавчий директор ГО «Українське науково-просвітницьке IT-товариство» Ольга Чередніченко, підприємниця Юлія Виходець.
Back to Top
|
|
|