|
|
Співфінансується програмою Європейського Союзу Еразмус+
|
| AT | BG | HR | GR | IT | LV | EU | ЛатвіяНаціональна екосистема підприємництва та жінки-підприємниці Вимірювання впливу – Результати онлайн-опитування експертів з цифровізації Висновки з роботи локальних круглих столів із зацікавленими сторонами Національна екосистема підприємництва та жінки-підприємниціЗагальний оглядУ Латвії у 2017 році в радах директорів публічних компаній налічувалося 29% жінок, що трохи вище середнього показника по ЄС (26,7%)[1]. При цьому різниця в заробітній платі між латвійськими жінками і чоловіками становила 14,1%[2]. За даними бази даних латвійських підприємств Lursoft[3], у 2019 році в Латвії налічувалося 34% компаній, де на рівні керівництва була представлена хоча б одна жінка. У Кабінеті міністрів Латвії[4] наразі лише дві жінки-міністри (міністр освіти і науки, міністр внутрішніх справ) або 14% від загальної кількості 14 міністрів.[5] Водночас, парламент Латвії (Saeima) представлений 27 жінками зі 100 депутатів.[6] Загальна характеристика – населення та зайнятість[7]Ř Населення: 1,9 млн (2020): жінки ~ 1 млн; чоловіки ~ 0,9 млн. Ř Загальний рівень зайнятості: 71,6% (вік: 15-64, 2020). Ř Жінки: 70,2% робочої сили (вік: 15-64 роки, 2020). Ř Чоловіки: 73,1% робочої сили (вік: 15-64 роки, 2020). Ř Рівень безробіття: 8,4% (вік: 15-64 роки, 2020). Ř Безробітні жінки: 7,4% (вік: 15-64 роки, 2020). Ř Безробітні чоловіки: 9,4% (вік: 15-64 роки, 2020). Незважаючи на те, що в Латвії більше жінок, ніж чоловіків, частка зайнятих жінок менша, ніж чоловіків. У той же час відсоток безробіття серед жінок нижчий, ніж серед чоловіків, у всіх вікових групах, крім вікової групи від 15 до 24 років. Підприємництво[8]Ř Відповідно до розподілу підприємств більшість підприємств у Латвії (2017) були мікропідприємствами (1-9 працівників): 94% (164 708) всіх підприємств. Ř Малі та середні підприємства (10-249 працівників): ~6% (10 773) всіх підприємств. Ř Існує лише незначна частка великих підприємств з чисельністю понад 250 працівників. Ř З точки зору робочої сили МСП займають лише близько 25% (70 998 працівників). Ř На мікропідприємствах зайнята більшість робочої сили - 75% (216 709 працівників) робочої сили. Ř У 2019 році - 38% всіх підприємств мали хоча б одного зареєстрованого учасника, який був жінкою. Переважно це були підприємства, що належать до сфери послуг. Ř Найбільше працівників зосереджено у сфері послуг, на другому місці - торгівля. Детальна статистика щодо жінок-підприємниць відсутня, проте жінки в основному керують мікропідприємствами та МСП. При цьому слід враховувати, що малі підприємства стикаються з бар'єрами на шляху впровадження ІКТ, включаючи труднощі з доступом до фінансування, за допомогою якого можна інвестувати в ІКТ. Латвійські жінки в Digital Scoreboard 2020[9]/[10]
Хоча в Латвії немає великої різниці між жінками та чоловіками за показниками Digital Scoreboard, латвійські жінки виглядають більш несприятливо порівняно з середнім показником по ЄС28 у наступних категоріях: Ř Лише 5% латвійських жінок пройшли онлайн-курси в порівнянні з середнім показником по ЄС28 (11%); Ř Лише 7% латвійських жінок брали участь в онлайн-консультаціях або голосуванні в порівнянні з середнім показником по ЄС28 (12%); Ř Лише 8,9% жінок на 1000 осіб у віці 20-29 років є випускницями STEM у порівнянні з 14,3% в середньому по ЄС28. У Латвії немає великої різниці між жінками та чоловіками за показниками Digital Scoreboard, за винятком використання Інтернету та кількості випускників STEM. Жінки, починаючи з 25 років, знаходяться в більш несприятливому становищі, маючи рівень володіння цифровими навичками нижче базового, ніж молодші жінки. Порівняно з середнім показником по ЄС-28, досить невелика кількість жінок (і чоловіків) пройшли онлайн-курси та брали участь в онлайн-консультаціях.[1] EC, 2019, 2019 Report on equality between women and men in the EU, p.27, retrieved from: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/aid_development_cooperation_fundamental_rights/annual_report_ge_2019_en_1.pdf [2] Eurostat [3] https://www.lursoft.lv/ [4] March, 2021 [5] https://www.mk.gov.lv/lv/ministru-kabineta-sastavs [6]https://titania.saeima.lv/Personal/Deputati/Saeima13_DepWeb_Public.nsf/deputies?OpenView&lang=LV&count=1000 [7] Central Statistical Bureau of Latvia, 2021 [8] Central Statistical Bureau of Latvia, 2021 [9] EC. (2020) Women in Digital Scoreboard 2020. (data of 2019) file:///C:/Users/a/Downloads/WomeninDigitalScoreboard2020Latvia%20(3).pdf [10] Central Statistical Bureau of Latvia, 2021; Eurostat 2021
Back to TopВимірювання впливу – Результати онлайн-опитування експертів з цифровізації
Усі опитані експерти з діджиталізації (DE) погоджуються, що впровадження такого навчання цифрового експерта на основі розробленого прототипу навчального плану буде ефективним для жінок у розвитку нових навичок цифровізації та розширенні масштабу їхнього бізнесу. Їхні коментарі: - DE, які будуть навчати жінок-підприємниць, повинні знати очікування та потреби своєї цільової групи. У цьому сенсі таке навчання DE буде досить ефективним, оскільки враховує особливі потреби жінок-підприємниць. Три опитані DE відповіли, що такий тренінг з цифровізації, розроблений спеціально для жінок-підприємниць, дуже важливий, а два DE – як важливий. Їхні коментарі: - як я можу зробити висновок зі свого досвіду, цифрові навички жінок у бізнесі нижчі за цифрові навички їхніх колег-чоловіків. Це означає, що спеціальна навчальна програма (а також ця, яка базується на Прототипі навчального плану) буде для них дуже корисною. Один опитаний DE колись брав участь, як стажер, у такому тренінгу, присвяченому тому, як підтримати бізнес, який очолювали саме жінки, але чотири DE відповіли – ніколи. Коментар першого DE: - Я брала участь в індивідуальній консультаційній роботі з ІТ та цифрових навичок для 3 жінок-підприємниць у Даугавпілсі. У нас не було спеціально розробленої програми курсу, але я допомагав їм вирішувати щоденні бізнес-завдання за допомогою цифрових інструментів. Три опитані DE відповіли, що 26-50%, а 2 DE – що 51-75% часу, пов’язаного з певними бізнес-завданнями, буде зекономлено в результаті впровадження цифрових технологій і впровадження цифрових інструментів (щорічно). Один опитаний DE відповів, що 1-25%, 3 DE - що 26-50%, а 1 DE - що 51-75% витрат буде скорочено в результаті впровадження цифрових технологій і впровадження цифрових інструментів (на на річній основі). Відповідно до 4 опитаних DE доходи зростуть на 1-25%, а згідно з одним DE – на 26-50% в результаті впровадження цифрових технологій та впровадження цифрових інструментів (на річній основі). Опитані DE припустили, що інвестиції, які жінки повинні будуть зробити для участі в такому тренінгу та придбання обладнання та інструментів для оцифрування, є вигідними для їхнього бізнесу, і надали такі пояснення:
- Я вважаю, що, по-перше, цифрові інструменти допомагають економити час, витрачений на оформлення документів, переговори з партнерами та споживачами тощо, але, у свою чергу, час економить гроші та зменшує витрати бізнесу.
Back to TopВисновки з роботи локальних круглих столів із зацікавленими сторонамиМісцевий круглий стіл з латвійськими зацікавленими сторонами був організований у Даугавпілсі, в Даугавпілському університеті, 25 січня 2022 року. У ньому взяли участь десять місцевих зацікавлених сторін, які представляли Даугавпілський університет, Резекненську технологічну академію, Study Center Plus, Латвійський фонд підтримки підприємництва сільських жінок, Латвійський сільський консультаційно-освітній центр, Латвійську торгово-промислову палату (LCCI), Ірландсько-латвійську торгову палату (ILLC), Латвійський кластер інформаційних технологій, фонд "Riga TechGirls" (НУО), а також Даугавпілську міську раду та муніципалітет Аугшдауґава. Під час круглого столу місцевим зацікавленим сторонам було презентовано прототип навчальної програми та обговорено наступні теми: (1) найкращий спосіб використання навчальної програми для підвищення спроможності експертів з цифровізації підтримувати жінок-підприємниць у підвищенні їхньої стійкості; (2) очікуваний вплив навчання на бізнес жінок-підприємниць; (3) як це може допомогти підтримуючим організаціям та політикам покращити становище жінок-підприємниць загалом та жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах. Учасники круглого столу запропонували наступне: 1. Найкращий спосіб використання навчальної програми. Одним з найкращих способів впровадження навчальної програми в практику навчання є її використання в навчальних програмах з економіки та підприємництва університетів, коледжів та спеціалізованих бізнес-курсів. Не секрет, що більшість студентів цих програм і курсів у Латвії - жінки. Навчальні програми університетів, коледжів та курсів потребують постійного оновлення, і розроблений в рамках проєкту Прототип навчальної програми може стати хорошим джерелом для такого оновлення. Крім того, навчальні центри, що працюють у приватному секторі, можуть використовувати прототип навчальної програми для розробки своїх навчальних програм для навчання дорослих у сфері підприємництва впродовж життя. Приватні навчальні центри також можуть пропонувати на ринку освітніх послуг цільові курси для жінок-підприємниць на основі програми, розробленої в рамках цього проєкту. Всі ці заходи не потребують додаткового фінансування. 2. Очікуваний вплив тренінгу на бізнес жінок. Цифрові інструменти корисні для жінок-підприємниць насамперед тим, що допомагають вирішити специфічний жіночий виклик - баланс між бізнесом та сімейними обов'язками, приватним життям. Крім того, вони не потребують великих фінансових вкладень. Головне питання - як організувати навчання жінок-підприємниць щодо ефективного використання цифрових інструментів у своєму бізнесі. Досвід показує, що жінки в Латвії навчаються більш охоче у порівнянні з чоловіками. Однак жінки-підприємниці дійсно дуже зайняті, і для того, щоб їх навчити, потрібен особливий організаційний та мотиваційний підхід. Скоріш за все, цей підхід має включати як індивідуальні консультації, так і загальні заняття - дистанційно та очно. Час, витрачений на навчання, безсумнівно, окупиться підвищенням ефективності бізнесу - як з точки зору економії часу, так і з точки зору економії витрат. Це особливо актуально для жінок-підприємниць, які працюють у периферійних регіонах Латвії, оскільки вони мають менше можливостей для особистої участі в різних навчальних програмах з цифрових інструментів, що пропонуються в Ризі. 3. Як Навчальна програма може допомогти підтримуючим організаціям та політикам покращити ситуацію. По-перше, сама реалізація такого проєкту та зустрічі, що відбуваються в його рамках, дозволили привернути увагу політиків та осіб, які приймають рішення, до труднощів, з якими стикаються жінки-підприємниці при освоєнні цифрових інструментів та їх застосуванні у своєму бізнесі. По-друге, Навчальна програма є хорошим ресурсом для державних установ для розробки та організації навчальних програм для жінок-підприємниць. По-третє, розроблена в рамках проєкту Навчальна програма може допомогти місцевим муніципалітетам та бізнес-організаціям розробити нові проєкти для підтримки жінок-підприємниць, а також молодих підприємців, підприємців з інвалідністю та інших цільових груп.
Back to Top
|
|
|