Інструменти цифрового підприємництва та підтримка жінок-підприємців

Болгарія

 

Back | Home | Forward

Digital entrepreneurship tools and support for women entrepreneurs | Tools für digitales Unternehmertum und Unterstützung für Unternehmerinnen | Инструменти за цифрово предприемачество и подкрепа за жени предприемачи | Alati za digitalno poduzetništvo i podrška poduzetnicama | Ψηφιακά εργαλεία επιχειρηματικότητας και υποστήριξη για γυναίκες επιχειρηματίες | Strumenti di imprenditorialità digitale e sostegno alle donne imprenditrici | Digitālās uzņēmējdarbības rīki un atbalsts sievietēm uzņēmējām | Інструменти цифрового підприємництва та підтримка жінок-підприємців

 Home
Партнери
Зустрічі проєкту
Iнтелектуальні продукти
Train-the-trainer week
Круглий стіл
Події
Контакт

 

 

Співфінансується програмою Європейського Союзу Еразмус+

 

| AT | BG | HR | GR | IT | LV | EU |

Болгарія

Національна екосистема підприємництва та жінки-підприємниці

Вимірювання впливу – Результати онлайн-опитування експертів з цифровізації

Висновки з роботи локальних круглих столів із зацікавленими сторонами


Національна екосистема підприємництва та жінки-підприємниці

Відсоток жінок-підприємниць у Болгарії вищий, ніж у середньому по ЄС. Жінки на високих управлінських посадах також мають значну частку. Вони молодші та більш освічені, ніж чоловіки, які займають аналогічні посади.

Станом на 2018 рік Болгарія посідає 26 місце у світі за умовами для підприємництва серед жінок із загальним індексом 93,8 (при максимальному значенні 100). Серед країн ЄС Болгарія посідає 17 місце.[1] Зниження цього рейтингу спостерігалося в 2020 та 2021 роках, де Болгарія набрала 90,6 балів за індексом "Жінки, бізнес та законодавство 2021".[2],[3].

Що стосується цифровізації, прийнята стратегія "Цифрова трансформація Болгарії на період 2020-2030 рр." окреслює бачення цифрового переходу національної економіки. Незважаючи на ініціативи у низці передових технологій, інтеграція цифрових технологій відбувається нерівномірно по регіонах та розмірах компаній, причому малі підприємства демонструють значне запізнення з їх освоєнням.[4]

Опитування МСП, проведене агентством Kantar Agency у 2020 році, показує, що більшість жінок-підприємниць у віці старше 40 років, а 57% їхніх бізнесів були створені після 2001 року. [5]

За даними того ж опитування:

·         більшість жінок-підприємниць мають вищу освіту (90%), і вони, як правило, є власниками/співвласниками підприємства (59%) або його керівниками (13%);

·         Подібно до структури МСП в нашій країні, малі та середні підприємства, якими керують жінки, також найчастіше є мікропідприємствами (62%), за ними йдуть малі підприємства (28%);

·         Як правило, жінки-підприємниці активні у сфері торгівлі (35%), але прикметно, що на другому та третьому місці знаходяться сектори, які є високо або середньо технологічними та наукомісткими - переробна промисловість (13%) та професійна діяльність та наукові дослідження (11%).

Дані показують, що в основному жінки-підприємниці працюють на болгарському ринку і рідше експортують свою продукцію/послуги на зовнішні ринки. Це свідчить про те, що вони могли б отримати підтримку в інтернаціоналізації, щоб розвивати свій бізнес і показувати стійкі результати.[6]

Основною проблемою, з якою стикалися жінки-підприємниці до кризи Covid-19, був дефіцит робочої сили, а також брак кваліфікованих працівників. Ефективність надання адміністративних послуг також створює певні перешкоди для 35% з них, а кожна третя жінка-підприємець поділилася, що однією з перешкод для розвитку її бізнесу є відсутність захисту від недобросовісної конкуренції та існування тіньової економіки.[7]

Опитування 176 жінок-підприємниць у Болгарії показало, що трьома основними перешкодами для започаткування та розвитку бізнесу є: досягнення балансу між сім'єю та бізнесом, недооцінка своїх якостей як ділових жінок та менеджерів, обмеженість інформації про успішних жінок-підприємниць. Водночас, стимулами для жінок бути підприємцями, незважаючи на труднощі, є: прагнення до незалежності та бажання отримувати вищий дохід.[8]

В цілому, аналіз жіночого підприємництва показує, що компанії, якими керують жінки, мають схожий профіль з чоловічими компаніями в Болгарії, і вони стикаються з тими ж проблемами для розвитку свого бізнесу, що і чоловіки. Основні сфери, в яких вони могли б отримати підтримку, в основному пов'язані з людськими ресурсами - у підвищенні їх кваліфікації.[9]

Згідно з OECD Report: The Missing Entrepreneurs 2021 загальні умови для підприємництва залишаються складними. Нові стартапи стикаються з вищим за середній рівнем адміністративного навантаження через тривалі процедури, а доступ до фінансування є складним для підприємців. Хоча підтримка підприємництва в основному складається із загальних схем фінансування та навчання, існує невелика кількість спеціальних схем підтримки підприємництва. Європейські структурні та інвестиційні фонди залишаються важливим джерелом підтримки політики та програм у цій сфері. Існує досить комплексна система підтримки молодих підприємців. Для жінок-підприємниць також доступні спеціальні тренінги та наставництво, однак Стратегія сприяння розвитку жіночого підприємництва все ще перебуває на стадії розробки.[10]

Інше дослідження показує, що бажаними формами підтримки з боку жінок-підприємниць є надання фінансових ресурсів, популяризація історій успішних жінок-підприємниць, навчання підприємництву з метою надання певних знань та навичок для створення та розвитку бізнесу.[11]

Рівень підприємництва на ранніх стадіях був дещо нижчим за середній показник по ЄС у 2016-20 роках. Цей розрив був найбільшим серед молоді (5% в Болгарії проти 7% в ЄС). Крім того, висока частка підприємницької діяльності на ранніх стадіях була зумовлена відсутністю інших можливостей на ринку праці, особливо серед людей похилого віку (36%) та жінок (33%). Усунення всіх розривів у показниках підприємницької активності між групами населення (тобто застосування показника підприємницької активності на ранніх стадіях серед чоловіків у віці 30-49 років до всього населення) призвело б до появи додаткових 106 000 підприємців. Близько 60% з цих "відсутніх" підприємців - жінки, майже 60% - старше 50 років і ще 15% - молодь (20-29 років).[12]

Рівень самозайнятості був нижчим за середній по ЄС протягом останнього десятиліття. Жінки (7%) та люди похилого віку (12%) були менш схильні до самозайнятості, ніж відповідний середній показник по ЄС (10% для жінок та 17% для людей похилого віку). Однак самозайняті були більш схильні наймати інших (35% проти 30%), включаючи вищу частку самозайнятих жінок порівняно з середнім показником по ЄС (30% проти 24%).[13]

Що стосується розвитку підприємницьких навичок, то можна спостерігати низку спеціальних заходів для їх розвитку. Однак, більшість з них є маломасштабними ініціативами. Помітною проблемою є те, що на їх реалізацію не завжди виділяється відповідний бюджет. Інша проблема полягає в тому, що існуючі заходи не використовують досвід давно існуючих інституцій у сфері підприємництва. Ці організації навчилися на минулому досвіді і, як правило, співпрацюють на міжнародному рівні.[14]

Згідно з Національною стратегією утвердження рівності жінок і чоловіків на 2021-2030 роки, все ще переважно жінки мають менше вільного часу, ніж чоловіки, оскільки вони обтяжені доглядом за дітьми, доглядом за людьми похилого віку та членами сім'ї, які перебувають на утриманні. Жінки витрачають в середньому вдвічі більше часу на день на догляд за домогосподарством та сім'єю, ніж чоловіки, а на дозвілля, заняття спортом та фізичною культурою, хобі та ігри витрачають половину свого часу (за даними NSI).[15]

На думку опитаних жінок-підприємниць (176) в Болгарії, основними передумовами успіху в бізнесі є: особисті якості, сприятливе бізнес-середовище та участь у мережах[16]. Мережі сьогодні часто створюються за допомогою нових технологій та діджиталізації.

Щодо потенціалу жінок-підприємниць Болгарії з точки зору впровадження цифрових технологій, то його можна оцінити як високий, враховуючи наступні факти:

За даними Індексу цифрової економіки та суспільства Європейської Комісії за 2019 рік, 26,5% фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій в Болгарії - жінки (у порівнянні з 17,2% в ЄС). Частка жінок, які закінчують навчання за ІКТ-спеціальностями в Болгарії, становить майже 30%, у порівнянні з середнім показником по ЄС - 16%. Серед науковців та інженерів в нашій країні 53% складають жінки, у порівнянні з середньоєвропейським показником 40,5%. У Болгарії частка жінок, які працюють в галузі науки, техніки, інженерії та математики, є найвищою (11%) в ЄС (у порівнянні з 28% для чоловіків). Рівність між жінками і чоловіками в цій сфері є другим найкращим результатом в ЄС.[17]

Згідно зі звітом PwC Bulgaria, болгарські МСП та стартапи мають хороший доступ до альтернативних джерел фінансування. Дійсно, доступність акціонерного фінансування та фінансування від бізнес-ангелів для нових і зростаючих фірм є вищою за середній показник по ЄС. Болгарські МСП також в цілому мають доступ до традиційного банківського фінансування. Лише 7% кредитних заявок МСП відхиляються, що нижче середнього показника по ЄС, хоча середні відсоткові ставки за малими кредитами вищі, ніж в середньому по ЄС.[18]

Ключові сильні сторони екосистеми МСП, про які повідомляється в Болгарії - SME Fact Sheet 2021:[19]

·         Незважаючи на те, що МСП мають відносно добрий доступ до фінансування, розмір компанії є складним фактором для подолання. Згідно з вищезгаданим звітом PwC Bulgaria, менше 20% мікропідприємств мали доступ до банківських кредитів, покладаючись на самофінансування (61,3%) та позики від сім'ї та друзів (24,7%). Цей бар'єр також спостерігається щодо можливостей фінансування з боку ЄС. Лише 8,2% мікропідприємств скористалися фінансуванням ЄС - проти 26,4% для середніх підприємств.

·         Регуляторний та адміністративний тягар протягом останніх років демонструє незначну тенденцію до зниження. За деякими показниками спостерігається помірний прогрес - наприклад, вартість започаткування бізнесу, яка неухильно знижувалася протягом останнього десятиліття і зараз становить 1% від доходу на душу населення, що нижче середнього показника по ЄС. Однак, згідно з опитуванням Болгарського агентства сприяння розвитку малих і середніх підприємств, близько 40% МСП все ще вважають бізнес-середовище вкрай несприятливим.

·         Процес реструктуризації болгарської економіки продовжується зі збільшенням зайнятості та доданої вартості, що генерується МСП у високотехнологічних секторах та наукоємних послугах.[20]

У той же час, SME Fact Sheet 2021 – Bulgaria та SME Performance Review 2021/2022 - Bulgaria country sheet представляють деякі з наступних ключових викликів[21],[22]:

·         За даними Болгарського агентства сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, нестача висококваліфікованої робочої сили, що є наслідком демографічної кризи, яка охопила країну, залишається одним з найбільших викликів для МСП.

·         Лише 33% МСП мають хоча б базовий рівень digital intensity (в той час як в середньому по ЄС цей показник становить 60%).

·         Зі спалахом COVID-19 болгарські МСП пережили спад у 2020 році, зайнятість скоротилася на 4,0%, а додана вартість - на 2,6%. Хоча більшість екосистем дотримувалися моделі негативних темпів зростання у 2020 році та відновлення у 2021 році, особливо сильно постраждала екосистема роздрібної торгівлі.

·         Одним з основних викликів для болгарських МСП є підприємництво. Підприємницькі наміри та підприємницька діяльність на ранніх стадіях є низькими. Відсутність підприємницьких навичок пов'язана з недостатньою якістю освіти.

·         Зберігаються регіональні диспропорції, оскільки МСП зосереджені в столиці та кількох регіонах.

Згідно з «European Innovation Scoreboard 2020», Болгарія вважається "скромним інноватором", оскільки показники країни не перевищують 50% від середнього показника по ЄС. Ці показники поширюються і на малі та середні підприємства, які мають один з найнижчих показників внутрішніх інновацій в ЄС - 13,8%. Згідно з «Digital Economy and Society Index 2020», Болгарія також має низькі показники в галузі цифровізації.

Згідно з останнім звітом «European Innovation Scoreboard 2022», розрив у показниках країни з ЄС стає все більшим. Болгарія є інноваційною країною, що розвивається, з показниками на рівні 45,2% від середнього показника по ЄС. Показники також нижчі за середній показник для інноваційних країн, що розвиваються (50,0%). Болгарія має набагато вищу частку неінноваторів, які не зацікавлені в інноваціях. Крім того, складніше розпочати новий бізнес.[23]

У той час як країни з новими інноваційними технологіями не наздоганяють інших, країни з найнижчими показниками (такі як Болгарія) навіть збільшують свій розрив з більшістю інших країн-членів ЄС. Для Болгарії показники знижувалися у 2017, 2019 та 2020 роках відповідно і зростали в усі інші роки. Зростання показників у 2022 році (3,0%) пояснюється покращенням показників для МСП з інноваціями бізнес-процесів та інноваційних МСП, які співпрацюють з іншими.[24]

Навчання з цифровізації бізнесу в Болгарії

Провівши ґрунтовний огляд та аналіз навчально-освітніх програм для експертів та фахівців з цифровізації бізнесу в Республіці Болгарія, можна виділити декілька організацій, що надають знання та навички у цій сфері.

Найбільш детальну програму цифрового маркетингу в Болгарії надає Softuni Digital (digital.softuni.bg), яка підвищує знання та навички слухачів для започаткування та розвитку бізнесу в рамках комплексної програми цифрового маркетингу в Болгарії. Вона включає кілька модулів, таких як: вступний курс з цифрового маркетингу; основи маркетингу, включаючи всі основні теми цифрового маркетингу, такі як: Контент-маркетинг, SEO, Email-маркетинг, Google Ads, Google Analytics та Facebook-маркетинг, а також професійні модулі для спеціалізації за наступними професіями: Експерт з маркетингу в соціальних мережах; експерт з маркетингу ефективності; експерти з пошукової оптимізації (SEO) та пошукового маркетингу (SEM). Дана програма Softuni Digital орієнтована на всіх, хто хоче побудувати кар'єру в сфері цифрового маркетингу, а також для тих, хто має намір розпочати власний бізнес або розвивати існуючі бізнес-проєкти та підвищити рівень своїх цифрових навичок.

Ще однією навчальною організацією, що надає знання та навички з цифровізації бізнесу, є Net It (marketingacademy.bg). Вона пропонує повну програму з цифрового маркетингу, включаючи інноваційне онлайн-навчання, що супроводжується консультаціями з експертами та готовою маркетинговою стратегією. Деякі з популярних навчальних модулів Net It: "Розпочніть власний бізнес в Інтернеті", який знайомить кожного студента з тим, як вони можуть розпочати власний корпоративний веб-сайт, блог, інтернет-магазин або сайт-візитку, при цьому навчання фокусується на набутті реальних, практичних навичок, підкріплених ґрунтовними знаннями в галузі цифрового бізнесу та цифрового маркетингу. У модулі "Спеціалізований маркетинговий тренінг" студенти отримують поглиблені знання та реальні практичні навички з пошукової оптимізації (SEO), маркетингу в соціальних мережах, електронного маркетингу, контент-маркетингу, реклами в Google та Facebook.

Консалтингова компанія Explora Academy (https://xplora.academy/) також проводить спеціалізоване навчання з цифрового маркетингу. Навчальні модулі включають знання та навички проведення успішного маркетингу в цифрову епоху, контент-маркетингу, маркетингу в соціальних мережах, Google-реклами, email-маркетингу та маркетингу в пошукових системах, планування, управління та аналізу результатів кампаній тощо.

Startup Factory (startupfactory.bg) – це навчальна організація, яка надає знання та навички, пов'язані з цифровим бізнесом, цифровою рекламою, цифровими навичками, зеленою економікою та підприємництвом.

 

[1] World Bank (IBRD). (2019). Women, business and the law 2019: a decade of reform.

[2] World Bank (IBRD). (2020). Women, business and the law 2020.

[3] World Bank (IBRD). (2021). Women, business and the law 2021.

[4] SME Country Fact Sheet Bulgaria 2022, available https://ec.europa.eu/docsroom/documents/50679

[5] BSMEPA, 2020. Research and Analysis “Situation of small and medium-sized business in Bulgaria and prospects for its development”, https://www.sme.government.bg/uploads/2020/07/SME_desk-research_report_May-2020-BG-2-converted-1.pdf, p. 45.

[6] Ibid. pp 48-51.

[7] Ibid. p. 52.

[8] Georgieva, S., & Ivanova, Y. (2019). Gender, Age, Support and Performance of SMEs in a Transition Economy – Evidence from Bulgaria, Todorov, K. & Degadt, J.  (eds.), Youth and Women Entrepreneurship in Challenging International (Global) Business Environment. Sofia: BAMDE, pp. 95-115; Igniting the Spirit of Youth and Female Entrepreneurship in Bulgaria – Mission Possible? International Conference 'Youth and Women Entrepreneurship in Challenging International (Global) Business Environment', 11 - 14 June 2018, Lighthouse Golf and SPA Resort, Black Sea, Bulgaria)

[9] Ibid. p. 53.

[10] Fletcher, D. E. (2021). OECD Report: The Missing Entrepreneurs 2021: Policies for Inclusive Entrepreneurship and Self Employment (No. 2021). OECD and European Commission.

[11] Georgieva (2021). Female Entrepreneurship: Basic Characteristics, Equality, Support, Economic and social alternatives, Vol. 4/ 2021, рр.16-29, DOI: https://doi.org/10.37075/ISA.2021.4.02, https://www.unwe.bg/alternativi/bg/journalissues/article/21900

[12] Ibid.

[13] Ibid.

[14] Inclusive Entrepreneurship Policies: Country Assessment Notes Bulgaria, 2018. OECD / European Union.

[15] Националната стратегия за насърчаване на равнопоставеността на жените и мъжете 2021-2030 г.

[16] Georgieva (2021). Competitiveness of female entrepreneurs in Bulgaria, Socio-Economic Analyses, Vol. 2/2021 (20), DOI: 10.54664/QYGJ6233

[17] Ibid.

[19] Ibid.

[20] SME Country Fact Sheet Bulgaria 2022, available https://ec.europa.eu/docsroom/documents/50679

[21] Ibid.

[22] SME Country Fact Sheet Bulgaria 2022, available https://ec.europa.eu/docsroom/documents/50679

[23] Ibid.

[24] European Commission, European Innovation Scoreboard 2022, Luxembourg: Publications Office of the European Union, ec_rtd_eis-2022-main-report.pdf (europa.eu).

 

Back to Top

Вимірювання впливу – Результати онлайн-опитування експертів з цифровізації

No.

Стать

Посада

1.

Ч

Засновник і генеральний директор

2.

Ж

Генеральний директор

3.

Ж

BizDev

4.

Ж

Бренд-менеджер

5.

Ж

Підприємниця / Власниця

6.

Ж

Менеджер

7.

Ч

Директор адміністрація

8.

Ч

Засновник і генеральний директор

 

Усі без винятку опитані експерти з цифровізації бізнесу підтвердили ефективність запропонованих тренінгів у своїй роботі в якості тренерів чи консультантів для жінок-підприємниць.

На питання про важливість такого навчання, розробленого спеціально для жінок-підприємниць, відповіді були різними. Двоє з восьми опитаних експертів назвали його надзвичайно важливим, троє – дуже важливим і троє – важливим.

Лише троє з восьми експертів брали участь у тренінгу з підтримки жінок-підприємниць по одному разу. Двом учасникам такого тренінгу одного разу запропонували тренінг, спеціально спрямований на жінок-підприємниць. Цікаво, що троє з експертів, які ніколи не навчалися працювати з жінками-підприємцями, неодноразово пропонували навчання жінкам-підприємницям. Спрямованість їхніх курсів визначалася їхньою залученістю до асоціацій жінок-підприємниць або через переважання жінок-підприємниць у їхній групі навчання.

В оцінці скорочення часу (в щорічній перспективі), пов’язаного з бізнес-завданнями, переважає думка, що воно буде скорочено в діапазоні від 51 до 75% (на цю відповідь вказують п’ять експертів). Інші троє мають нижчі очікування – для них час скоротився б від 26 до 50%.

Респонденти по-різному оцінюють, наскільки щорічно можна скоротити витрати за рахунок використання цифрових технологій та цифрових інструментів. Половина (четверо) вважає, що зниження буде в діапазоні від 51% до 75%, двоє – від 26 до 50%, а ще двоє вказують на дві крайності – перший 1 – 25%, а другий – 76 – 100%.

Нарешті, експерти також розходяться щодо очікуваного щорічного збільшення доходу в результаті впровадження цифрових інструментів. Три з них вважають реальним збільшення доходів з 51 до 75%, двоє – з 26 до 50%, двоє – з 1 до 25%, і лише один прогнозує зростання понад 75%.

Відповіді, отримані експертами на останнє запитання щодо окупності інвестицій у цифрове навчання та придбання обладнання, яке необхідне для використання цифрових інструментів, відзначаються деякою ухиляльністю:

·         жінки-підприємниці точно отримають користь від такого навчання в довгостроковій перспективі. Цифрові інструменти допомагають організувати завдання, моніторинг кожного завдання, економлять час, забезпечують більш високу якість кінцевого продукту/послуги. Заощаджуючи час, жінки-підприємниці можуть дозволити собі більше клієнтів, що може призвести до більших прибутків.

·         Відповіді на запитання значною мірою залежатимуть від типу бізнесу/галузі та розміру підприємства – мікро чи MSE. Деякі підприємства можуть мати значний рівень цифровізації, а інші – значно менший. Рівень цифровізації приносить прямі переваги, пов’язані з прибутком, як-то можливість продавати більшій кількості клієнтів певний продукт або використання втрачених можливостей через автоматизацію, але також непрямий вплив на прибуток, такий як оптимізація командної роботи, економія витрат і ресурсів, мотивація працівників тощо. Тому Для отримання точнішої відповіді питання слід уточнити.

·         Спираючись на вищевказане, я вважаю, що будь-який тип автоматизації та цифровізації в довгостроковій перспективі принесе користь компанії, команді та клієнтам як у часі, так і в грошах.

·         У будь-якому випадку їм доведеться багато вкласти, і це того варте.

·         Так, я вважаю, що це вигідно. Ступінь вигідності залежить від галузі та ступеня цифровізації компанії.

·         Для малого та середнього бізнесу дуже важливо мати різні канали комунікації з клієнтами. Через обмеженість ресурсів і бюджету для мене – це оптимальний спосіб витратити відповідно до результату.

·         Залежить від процесу, який буде розглянуто. Дуже важко оцінити.

·         Кожен долар, вкладений у такий курс, принесе більше ніж один долар, звичайно, якщо тренери хороші та можуть надати справді корисну та цінну експертизу.

 

Back to Top

Висновки з роботи локальних круглих столів із зацікавленими сторонами

Круглий стіл організовано онлайн 16 лютого 2022 року.

Учасниками круглого столу були:

·         Мартіна Міхнєва, менеджер з розвитку бізнесу, програмна компанія «Славов Студія».

·         Християн Стоiлков, менеджер, Presentation Leader Ltd.

·         Іва Владимирова, засновник Мережі Жіночого Підприємництва «Бізнес на підборах»

·         Катина Стойчева, координатор Асоціації дизайнерів інтер’єру Болгарії,

·         д-р Анна Ніколова, власник малого бізнесу, Mirai Consult EOOD

·         Вяра Тодева, заступник регіонального губернатора Софійської області з питань зайнятості та розвитку бізнесу

·         Мирослава Іванова, Маркетинг і консалтинг МСП, освіта, Центр професійної освіти та навчання, Miracle Works Ltd.

·         Жюстин Томс, експерт з цифрового маркетингу, тренер, наставник молодих підприємців

У круглому столі також взяли активну участь члени колективу УНСГ: доц. д-р Костадін Коларов, д-р Марія Василска, д-р Сільвія Георгієва та д-р Даніела Цвєткова.

Після презентації основних ідей навчального плану, його структури та змісту було обговорено ключові питання щодо практичної реалізації програми. У ході обговорення окремі учасники поділилися своїми думками, серед яких слід виділити наступне:

·         Цифровізація, безумовно, може сприяти розвитку та зростанню бізнесу. Університети часто відстають у розвитку технологій і не завжди можуть залучити достатню кількість викладачів цифрових технологій, щоб запропонувати практично-орієнтоване навчання в цій галузі. Тому нинішня навчальна програма дійсно потрібна.

·         Жінки більш схильні до навчання, ніж чоловіки. Жінки хочуть бути краще підготовленими, і це полегшить їх залучення в якості стажерів.

·         Існує багато варіантів навчання для жінок-підприємниць, але вкрай важливо мати особливе заохочення для жінок-підприємниць, оскільки їм бракує впевненості в собі та поінформованості про конкретні кроки цифровізації. Багато підприємців не розуміють, навіщо їм інвестувати в цифровізацію. Навіть уже створені веб-сайти не обслуговуються і не допомагають клієнтам.

·         Першим кроком має бути усвідомлення потреб у конкретних знаннях та навичках – які конкретні компетенції цікавлять жінок-підприємниць, що їм потрібно та які знання та навички потрібно накопичувати, створювати та розвивати, а потім вирішувати, чого навчатися. Тобто виходити слід не з наявності тієї чи іншої програми та запропонованого змісту та переліку тем, а з конкретних потреб окремої жінки-підприємниці. Тут може виникнути потенційна проблема із застосуванням індивідуально розробленої програми для навчання інших жінок-підприємниць подібного профілю.

·         Навчання має починатися з аналізу стану бізнесу, щоб знайти всі важливі речі, які потрібно вдосконалити. Що стосується організації навчання, є різні варіанти – наприклад, через менторство, як, наприклад, програма деяких клубів жінок-підприємниць.

·         Програма вважається досить цікавою, особливо для людей за межами Софії, оскільки така програма може заохотити їх бути ефективними підприємцями. Багато малих підприємств у сільській місцевості бояться цифровізації, а розвиток цифрових компетенцій залишається поза увагою у їхній повсякденній діяльності, оскільки вони не завжди розуміють переваги. Тому вони залишаються значною мірою ізольованими від можливостей, які вона пропонує для маркетингу бізнесу, налагодження зв’язків і покращення загальної ефективності бізнесу.

·         Було б корисно просувати таку програму за межами столиці Софії. Наприклад, через обласні управління праці. Навіть для того, щоб безробітних спонукали до відкриття бізнесу. Це також вирішить регіональні проблеми, такі як міграція у великі міста.

·         Ініціатива щодо охоплення навчальною програмою віддалених невеликих населених пунктів, наприклад, у сільській безлюдній місцевості, регіонах з високим рівнем безробіття та міграції, повинна здійснюватися на основі партнерства між місцевою владою, дослідницькими та освітніми установами – університетами та урядом.

·         Для того, щоб навчальна програма охопила ширшу аудиторію, необхідно субсидувати навчання цільових груп із відповідних доступних джерел фінансування, як європейські програми, спрямовані на підприємництво та цифровізацію.

·         Навіть уже створені веб-сайти не підтримуються та не допомагають полегшити роботу клієнтів. Багато підприємців не розуміють, навіщо їм інвестувати в цифровізацію.

·         Навчальна програма повинна надаватися платно. Мета навчальної програми має полягати в тому, щоб жінки-підприємниці зрозуміли переваги цифрових інструментів, але не перетворювати їх на професіоналів у сфері цифрових технологій, що не є настільки реалістичним і ефективним, за винятком обмеженої кількості випадків (наприклад, тих, хто вже має цифрові знання і навички, завдяки технічній освіті та досвіду, відвідуванню курсів для формування цифрових компетенцій тощо). Натомість програма має допомогти їм вирішити, які ставити завдання, як обирати цифрові процеси та інструменти та, зрештою, яких цифрових спеціалістів використовувати.

·         Люди, які займаються бізнесом, не повинні відволікати свою увагу від бізнесу на цифрові технології, але вони повинні знати, які фахівці можуть допомогти їх запровадити.

·         Навчальна програма, на думку учасників круглого столу, дуже хороша, але питання в тому, на яких жінок-підприємниць вона розрахована. Багатьом підприємствам важко запровадити цифровізацію. Пропозиція навчальної програми має відповідати фазам розвитку бізнесу. Наприклад, молодим підприємцям буде корисно включити модулі про фінансові та юридичні аспекти бізнесу. Тобто потрібно включити модулі з базовими знаннями з управління новим бізнесом.

·         Є підприємці з різним ступенем готовності до використання цифрових інструментів, тому модулі повинні пропонуватися відповідно до ступеня готовності.

·        Навчальна програма може бути спрямована не лише на підприємців, а й на окремих працівників підприємств.

 

 

Back to Top

 

 


Home | Партнери | Зустрічі проєкту | Iнтелектуальні продукти | Train-the-trainer week | Круглий стіл | Події | Контакт

 
Last change: 01/30/22.